ЛебIдь



Категории Олександр Олесь ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал На болотi спала зграя лебедина. Вiчна нiч чорнiла, i стояв туман Спало все навколо, тiльки бiлий лебiдь Тихо-тихо сходив кров'ю своïх ран. I спiвав вiн пiсню, пiсню лебедину, Про озера синi, про красу степiв, Про велике сонце, про вiтри i хмари, I далеко нiсся лебединий спiв. Кликав вiн проснутись, розгорнути крила, Полетiти небом в золотi краï Тихо-мирно спала зграя лебедина, I даремно лебiдь звав, будив ïï. I коли вiн вгледiв, що брати не чують, Що навiк до себе прикував ïх став, Закричав вiд муки, вдарився об камiнь, Зранив собi груди, крила поламав. Чорна нiч чорнiла, не свiтало вранцi, Ввечерi далекий захiд не палав Тихо зграя спала, тихо плакав лебiдь, Тихо кров'ю сходив, тихо умирав. Аж колись уранцi зашумiли хвилi, I громи заграли в сурми голоснi, Вирвалося сонце, ослiпило очi, Роздало навколо обрiï яснi. Стрепенулась зграя, закричала бiла: Тут гниле повiтря, тут вода гнила!.. А над нами сонце, небо, простiр, воля! I ганебно спати бiльше не змогла. Зашумiла зграя пiною на хвилях. Зашумiла вiтром ще раз! I прощай!.. I летiла легко, наче бiла хмара, I кричала з неба про щасливий край.
* * * Тихо, тихо сходив бiлий лебiдь кров'ю, То, здавивши рани, крила рознiмав I в знесиллi бився Зграє лебедина! Чи хто-небудь в небi лебедя згадав? 2.IV.1917
ЛебIдь