КНЯЖА УКРАÏНА НАШI ПРЕДКИ СЛОВ'ЯНИ



Категории Олександр Олесь ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Над озерами, рiчками, На полянах лiсових, На стрiмких високих горах, На просторах степових, — Де лише сiрiє стежка Або вкрився збiжжям лан, Скрiзь розкидались оселi Наших прадiдiв-слов'ян. Оселялись цiлим родом: Що людина, як одна?! Кревнi люде — рiд складали, Кревнi роди — племена. Наймудрiший i найстарший Цiлим родом керував, Видавав щодня накази, Правив, милував, карав. Кожне плем'я мало князя, Князь судив, водив на бiй, Першим був вiн у вiдвазi I у мудростi своïй. А коли ставав нездатним До ладу i боротьби, Вiче iншого на князя Вибирало без журби. На рiчках, високих горах, Серед багон i болот Городи, мiцнi твердинi Будував собi народ. Коли ворог йшов вiйною, Метушилось все, як рiй, Замикалися ворота, Починався лютий бiй. Бились, кидали камiння, Крiзь баркан окрiп лили, Попiл сипали у очi, Гострi кидали коли... ...Ось i ворога вiдбито. Все минуло: гнiв i жах... Кревнi плачуть над борцями, Що звалилися в боях. I дають ïм у могилу Зброю, вбрання i харчi, Щоб вони не знали лиха, На тiм свiтi живучи. На сумних могилах тужать I справляють тризну там, I несуть на сизi гори Жертви праведним богам. Але все поволi, тихо Тоне в рiчцi забуття, I на березi зеленiм Квiтне радiсне життя... На луцi палає ватра, На луцi iдуть танки. Тут в вiнках цвiтуть дiвчата, Там спiвають парубки. В сю таємну нiч Купала В лiсi папороть цвiте, Розцвiтає, обсипає, Цвiт-промiння золоте. Промовляє звiр до звiра, Хто пiдслуха мову ïх, Хто у лiсi найде квiтку, Найде скарбiв цiлий мiх. А пiснi все далi ллються, Вже поблiдли i зiрки, А ще огнища палають I мережаться танки. На кийки стоять схилившись Бородатi вiщуни I розказують, що буде I з якоï сторони. Роздають недужим зiлля, Щось шепочуть i плюють... Сих водою напувають, Тим камiнчики дають. I здається, з лiсу вийшов На узлiсся лiсовик. Став, заслухавсь, задивився... Стрепенувсь i знову зник. I здається, щойно бiгли Тут русалки польовi I розсипали зi смiхом Самоцвiти по травi. Але схiд зайнявся сонцем, Хмари в золотi, в огнi... I самотньо одцвiтають Зблiдлi ватри вдалинi.
КНЯЖА УКРАÏНА НАШI ПРЕДКИ СЛОВ'ЯНИ