КНЯЖА УКРАÏНА ЯРОСЛАВ ОСМОМИСЛ



Категории Олександр Олесь ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Володимирко поволi Тихо-мирно вiк дожив I на княжому престолi Ярослава залишив. Це був князь палкий, вiдважний, Незрiвнянний у бою, Наче рвався вiн покласти Першим голову свою. I коли вiн з Iзяславом, З князем киïвським зiйшовсь, Першим кинувся з мечем вiн, Всiх попереду боровсь. I бояри зупиняли: Ярославе, князю, стiй: Хто тебе, орла, заступить У державi жалiбнiй?! Краще стань вiд виру збоку I дивися на полки Як для тебе слави й честi Здобувають вояки. Ярослав бояр не слухав I вперед вiдважно бiг I вiдвагою своєю Iзяслава перемiг. Не спочив вiн пiсля бою: На державу угри йшли I для нападу поляки На кордонi вже були. Але й тут хоробре вiйсько Розбиває ворогiв I iде в степи на пiвдень До Дунайських берегiв. Ростиславича Iвана Ярослав ущент розбив I до власноï держави Малий Галич прилучив. I держава буйним морем Розлилася навкруги, Половецький степ вмиває, Б'є в дунайськi береги. Вiсiм змислiв князь наш має, Говорили вояки I прозвали Ярослава Осмомислом на вiки. I спiвець спiвав про його: Гей, ти високо злетiв I на батькiвськiм престолi, Вкритий славою, засiв. Вiйськом ти пiдпер Карпати, Шлях мадярам заступив I Дунаєвi ворота Кораблями зачинив. Князю, Киïвськi ворота Одчиняєш ти ключем, Стрiли кидаєш в султанiв I рубаєш ïх мечем. Так стрiляй же ïх, поганих, Кидай стрiли в ïх степи I за Iгоревi рани Слiзьми, кров'ю окропи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Пiсля смертi Осмомисла Володимир князем став, Все, що здiдив, споневiрив, Все розтратив, змарнував. I взяли мадяри Галич (Хоч народ завзято бивсь), I угорський королевич Князем галицьким зробивсь.
КНЯЖА УКРАÏНА ЯРОСЛАВ ОСМОМИСЛ