КНЯЖА УКРАÏНА ЯРОСЛАВ МУДРИЙ



Категории Олександр Олесь ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Пiсля ката Святополка, Що замучив трьох братiв, Брат четвертий на престолi, Ярослав розумний, сiв. Святополком окаянним Все зруйноване було. Бiдувало бiдне мiсто, Бiдувало i село. I усю свою увагу Ярослав звернув на лад. I небавом Украïна Зацвiла, як пишний сад. I небавом знову люди Багатiти почали, I Днiпром човни чужинцiв Знову в Киïв поплили. Греки, нiмцi, iталiйцi, Чехи, угри всi iшли, Купували, продавали I у Києвi жили. Так живий, шумливий Киïв Царгородом другим став. Як про друга, як про сина Дбав про його Ярослав. Оточив його валами, Ровом, мурами обвiв. Укрiпив його, оздобив I препишний двiр завiв. До палат iшли невпинно Чужоземнi посланцi, Князь сидiв на пишнiм тронi З грiзним берлом у руцi. I, допущенi до князя, Низько кланялись посли, I до нiг дари складали, Що з чужини принесли. В час бенкету на бандурах, Гуслях, рiзних сопiлках Грали весело музики; Вина пiнились в чарках. Спiваки пiснi спiвали, Скоморохи, штукарi, Розважаючи чужинцiв, Метушились у дворi. Пiсля ситого обiду Всi виходили з палат Подивитись на верблюдiв, На муштрованих звiрят. I в вропi честю мали Королi, князi, царi Порiднитись з Ярославом, Побувати у дворi. Але мудрiсть Ярослава Вся була в його дiлах, У державнiм будiвництвi, Владi, устрою, в судах. Щоб не нищити народу I народного майна, Не хотiв вiн воювати, Не тягла його вiйна. Вiн прогнав лише полякiв I, щоб ворог тихшим став, Вiн твердиню понад Сяном Ярославль свiй збудував. Та ходив на печенiгiв I черкесiв пiд Кавказ, Що на нашу Украïну Нападали раз у раз. Та з Редедею касозьким Ярославiв брат Мстислав Бивсь хоробро в поєдинку I Редедю подолав. Наш спiвець Боян великий, Найславнiший iз спiвцiв, Сплiв йому вiнок безсмертний Iз пiсень безсмертних слiв. Пролетiли днi короткi... Перед смертю Ярослав Всiх своïх синiв покликав I з любов'ю проказав: Вас я, дiти, покидаю, Йду я в лiпшу сторону, Але, дiти, пам'ятайте Мою заповiдь одну: Не сварiться, жийте в згодi: Тiльки мир збере усе, А незгода, наче вiтер, Все по полю рознесе. Як не будете всi разом Йти до спiльноï мети, Ви, державу зруйнувавши, Подастеся у свiти. Ви розгубите ту землю, Що придбали вам батьки, I тинятиметесь всюди, Як вигнанцi й жебраки. Та недовго пам'ятали Дiти мудрий заповiт, А нащадки Ярослава Осмiяли на весь свiт...
КНЯЖА УКРАÏНА ЯРОСЛАВ МУДРИЙ