БДЖIЛКА I ЗОЗУЛЯ



Категории Олександр Олесь ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Бджiлко! — крикнула зозуля, — Сядь, спочинь зо мною. Любо, мило спочивати В холодку весною! Будем звiдси ми дивитись, Як земля радiє, Як горить i сяє сонце, Як садок бiлiє. Будем слухати з тобою, Як степи спiвають, Як шумлять широкi рiки, Як вiтри гуляють. Ой зозуленько ледача, — Бджiлка одказала. — Чи не грiх тобi казати, Щоб i я гуляла?! Подивися: все працює На широкiм свiтi, I у лiсi, i у полi, I в яснiй блакитi. Ось несе горобчик гусiнь Дiток годувати, Ось комашка травку тягне Хатку будувати. Там кує ковалик-дятел, Нiрку жук копає, В небi вiтер хмару гонить, Де дощу немає. Чи не соромно ж, зозуле, Цiлий день гуляти? Чи не краще й веселiше Жити-працювати?! Прощавай: немає часу! Треба мед збирати, Треба кожну квiтку в полi Бджiлцi облiтати. Як зима страшна настане, Полетиш ти в вирiй, Я ж останусь зимувати На Вкраïнi милiй. Буду ж дбати я весною, Щоб було що ïсти, Як снiги та хмари вкриють Сонце променисте. Заспiвала бджiлка пiсню, В сизiм полi зникла. А зозуля засмутилась, Бо робить не звикла.
БДЖIЛКА I ЗОЗУЛЯ